Позавчора у своєму пості на фейсбуці я попросив мешканців Нью-Йорка висловитися за або проти AirBnB та інших сервісів короткострокових у Нью Йорку. За результатами з великою перевагою перемогла думка, що сервіс дуже корисний, і багато хто схвалює його існування. Готелям же, як конкурентам на цьому ринку, навпаки дісталися невтішні коментарі, мовляв, б’ють із трудящих утридорога.
Взагалі війна міської влади із сервісом AirBnB триває вже кілька років. З боку міста було зроблено такі кроки:
У 2015 році було заборонено оренду квартир на строк до 30 днів. Кажуть, що у прийнятті цього обмеження брало активну участь готельне лобі, що в мене не викликає жодних сумнівів.
Здавати квартиру/кімнату, якщо власник продовжує жити в цій квартирі, не заборонено
Перший рік цей закон застосовувався мало, але згодом кількість спійманих порушників почала обчислюватися сотнями, а штрафи з кожної нагоди зросли до тисяч і навіть десятків тисяч доларів. Проблема в тому, що кожне порушення мало бути доведено в суді, що довго та дорого для всіх учасників процесу. Боротися з тисячами та тисячами нелегальних квартир було вкрай складно.
У 2017 році вийшов новий закон, за яким місто могло дати штраф не тільки за доведений у суді факт здачі на короткий термін, а й за сам факт публікації такого оголошення. Початковий штраф за таке порушення $1,000, за подальші порушення до $7,500 за кожний випадок.
Як опір компанія AirBnB провела широку PR компанію, в якій відстоювала права власників/орендарів розпоряджатися своїми квартирами. У цій масовій медійній компанії говорилося, що ви повинні мати право здавати кімнату у своїй квартирі, щоб покрити величезну нью-йоркську оренду, або здавати квартиру повністю, поки ви поїхали у відпустку або відрядження.
Власне, у масовій свідомості це приблизно так і виглядає: сервіс AirBnB дозволяє нью-йоркцям якось вижити, тоді як хижа готельна індустрія, використовуючи величезні гроші, армію адвокатів та політичне лобі, намагається остаточно задушити пересічного жителя міста.
Наскільки ця картина відповідає дійсності? Днями вийшло дослідження професора David Wachsmuth з McGill University, в якому він зі своєю командою проаналізував інформацію про пропозиції оренди на сайті AirBnB за серпень 2014 – вересень 2017 року.
Повне дослідження тут
Висновки, яких дійшли дослідники:
- якщо говорити про гроші, то 2/3 всіх коштів, що проходять через AirBnB – це нелегальна оренда
- якщо говорити про кількість пропозицій, то 51% – це нелегальна оренда квартир. Ці пропозиції приносять 75% ($490млн) від усього прибутку через AirBnB
- 4,700 пропозицій на AirBnB – це пропозиції про здачу в оренду кімнат. Більшість цих пропозицій – це по суті нелегальні/підпільні готелі, коли вся квартира здається по кімнатах, а не цілком (щоб обійти законодавчу заборону на оренду квартир)
- 10% “господарів”/власників квартир отримують 48% від усього прибутку. Тобто. це далеко не рядові нью-йоркці, які здають кімнату у своїй квартирі, а люди, які контролюють десятки та сотні квартир та налагодили дуже прибутковий підпільний бізнес
- класичний орендний ринок Нью-Йорка “втратив” від 7 до 13,5 тисячі квартир – ці квартири пішли на ринок нелегальної короткострокової оренди
- через зменшення кількості пропозицій на орендному ринку (попередній пункт) оренда для рядового нью-йоркцю зросла на $380 на рік
Дивлячись на ці висновки, картина дещо змінюється. Професійна підпільна індустрія, що виросла завдяки Airbnb, заробляє сотні мільйонів доларів. А пересічний мешканець Нью-Йорка якраз у програші – оренда для нього стала вищою (я нагадаю, що, наприклад, на Манхеттені близько 70% населення винаймають житло). Оскільки ціни на оренду та ціни на продаж зазвичай пов’язані, то припустимо, що сервіс AirBnB також зробив свій внесок і в зростання цін на нью-йоркську нерухомість.
Особисто я не виступаю проти AirBnB як такого (хоча і можу переглянути свою думку, якщо готельна індустрія мені заплатить), цей сервіс – лише інструмент. Але використовуватися цей інструмент повинен не на шкоду пересічним жителям Нью-Йорка.
